| Главная » Статьи » Історія Українською » Історія Українських міст і містечок |
Історія міста Луцьк.
Історія Луцька У VII-VIII століттях на острові, що знаходився в оточенні річок Стир і Глушець, непрохідних багнистих заплав, проживали східнослов'янські племена. У той час на найвищому пагорбі були побудовані укріплення, згодом переросли в замок, який назвали «Верхнім». Спочатку його жителями були дуліби, лучани, ятвяги і кривичі. Наприкінці Х століття Волинь разом із Луцьком увійшла до складу Київської Русі і стала її західною окраїною. Час заснування літописного "Лучеськ Великого на Стиру» не відомо, перша письмова згадка в Іпатіївському літописі під 1085 рік, як про міцну фортецю, витримала 6-ти місячну облогу польського короля, саме з цієї дати ведеться історія міста. Сучасна назва міста «Луцьк» походить від старовинного найменування «Лоучеськ» або «Лучеськ». Існує кілька гіпотез за походженням назви міста: по одній - походить від слова «лук», тобто «Вигин річки», за іншою - пов'язано з ім'ям вождя дулібів Луки, який заснував це місто, також є версія, що назва міста походить від слова «луки», втім, є й інші версії. У 1097 році Святополк II віддав Луцьк Давиду Святославовичу, якого незабаром змінив Давид Ігоревич, з тих пір до середини XII століття місто Луцьк був передмістям Володимир-Волинського князівства. У 1150 році Луцьк витримав 6-ти тижневу облогу полками Юрія Долгорукого, не піддався він і орді хана Куремси в 1259 році. Великий князь Роман Мстиславович створив могутнє державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Його син Данило Галицький, який за європейським звичаєм іменував себе королем, в 1227 році влаштувався в Луцьку. Місто розташовувалося на перетині торгових шляхів з північно-балтійських країн до Візантії, що сприяло його розвитку і збагачення. Майже століття у Луцьку правили місцеві князі, але в 1340 році Луцьк був узятий військами литовського князя Гедимінаса, через 4 роки дістався литовському князю Любарту, одруженому на Волинській княжни, при якому Луцьк отримав перевагу над Володимиром. У той час була побудована резиденція князя - Луцький замок, що зберігся до наших днів. У роки правління литовського князя Вітовта (1388-1430гг) Луцьк став другою резиденцією князя, практично - другою столицею Литовського князівства. Тоді ж у Луцьку з'явилися вірмени, які спорудили в місті багато кам'яних будівель. До кінця XIV століття Луцьк став важливим торговим центром, сюди з'їжджалися купці з багатьох країн, а деякі навіть тут селилися, так з'явилися міські квартали, населені німцями, поляками, та іншими. Луцьк того часу - багатонаціональне місто, у якому мирно проживали українці, росіяни, поляки, вірмени, євреї, караїми. Кожна громада, утворюючи квартали, зберігала свої національні особливості у плануванні та архітектури забудови, також кожна з них мала свою святиню (церкву, синагогу, кірху, кенасу) і систему податків. Тоді ж Луцьк став відомим політичним центром, де в 1429 році відбулася історична зустріч найвпливовіших монархів європейських країн, метою якого було обговорення заходів боротьби проти спільного ворога - турків. На цьому з'їзді були присутні - король польський Ягайло, імператор німецький Сізігмунт, Великий князь московський Василь II з багатьма удільними князями і митрополитом Фотієм, папський легат, датський король, гросмейстер пруський, воєвода волоський, хан перекопський і візантійськи посол. Імператор німецький Сізігмунт закликав государів і вельмож до взаємного примирення і єднання східної і західної церков, до боротьби проти турків, і до надання допомоги Візантії, але всі ці пропозиції були відхилені поляками. У 1432 році Луцьку було даровано Магдебурзьке право, згідно якого, крім всіх інших пільг по міському самоврядуванню, місту дозволялося влаштовувати три ярмарки на рік. У місті складувалася сіль з галицького Прикарпаття та чорноморських лиманів, яку потім відправляли у литовські і східно-руські землі. Однак заможне місто приваблювало войовничих загарбників - в 1453 році місто пограбували заволзькі татари, у 1459 році - кримські татари, а в 1500 році татарська орда дощенту спалила місто, також дуже постраждало місто і в 1540 році під час пожежі. Після Люблінської унії 1569 року місто Луцьк потрапив під владу Польщі, став центром новоутвореного Волинського воєводства і резиденцією воєвод. У 1617 році в Луцьку було створено Воздвиженське (Чеснохрестське) братство - одне з перших в Україні, членом якого був Петро Могила. 1 вересня 1619 братство отримало офіційне визнання короля Польщі з наданням привілею на будівництво церкви. У приміщенні братства була створена перша в Луцьку друкарня. Якщо наприкінці XV століття Луцьк вважався одним з кращих міст краю, то з кінця XVI століття почався період поступового її занепаду - часті пожежі, епідемії, повені приводили до спустошення міста. Поступово згасала культурна і релігійна життя міста, в урядових установах воєводства руський (український) мова змінив польський, та й урядові посади зайняли поляки. У 1706 році місто було захоплене і розграбоване шведами. Після третього поділу Польщі, Луцьк перейшов під владу Російської імперії і в 1795 році став повітовим центром Волинського намісництва, потім Волинський губернії, але це не привело до пожвавлення економічного та культурного життя міста. Під час Вітчизняної війни 1812 року в Луцьку розміщувався штаб другої російської армії під командуванням знаменитого полководця Багратіона. У 1832 році в Луцьку була відкрита гімназія, в якій навчалася Лариса Косач-Квітка - відома поетеса Леся Українка. Життя в місті змінилася тільки в 1880-х роках, після того, як у місті з'явилася залізниця, після чого почалося економічне зростання. У 1895 році в Луцьку проживало 15125 осіб. У період Першої світової війни Волинь стала місцем запеклих боїв, влітку 1915 року на околицях Луцька стався Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. | |
| Просмотров: 2852 | Комментарии: 2 | Теги: історія, Луцьк, дата заснування, історія міста, Волинська область, Волинь, Україна, Місто, Утворення | Рейтинг: 1.0/2 |
| Всего комментариев: 0 | |
